Я дякую Тобі, Господь,
За те, що Ти у мене є,
За те, що поруч мене йдеш
Усе земне життя моє.
Боюсь, що висловить не зможу
Тобі подяку і хвалу,
Що десь в дорозі я знеможу,
Спіткнусь , впаду і не дійду.
Боюсь…
І хто таке мені дав право?
Хто в серце сумніви послав?
Хто швидко, хитро і лукаво
На плечі гріх мені поклав?
Молюсь…
Мій Господи, прости
За те, що щось не так зробила.
Прости мене і за думки,
Якими теж не раз грішила.
О, мій Ісусе, мій Учитель,
Яке ж то щастя на землі:
Знати, що в мене є Спаситель,
Що завжди радий Він мені!
Софія Прокопчук,
Рівне Україна
Працюю вихователем у Рівненському навчально-реабілітаційному центрі"Особлива дитина". Вчитель недільної школи церкви "Світанкова зоря" міста Рівне. e-mail автора:sophija_@ukr.net
Прочитано 3771 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Ответ на стихотворение М.Цветаевой "Пригвождена" - Варвара Скобарка Напомню стихотворение:
Пригвождена к позорному столбу
Славянской совести старинной,
С змеёю в сердце и с клеймом на лбу,
Я утверждаю, что невинна.
Я утверждаю, что во мне покой
Причастницы перед причастьем,
Что не моя вина, что я с рукой
По площадям стою за счастьем...
Проза : ВАРИАНТЫ СЧАСТЬЯ - Олег Хуснутдинов Как распознать свою жизненную задачу? Какое оно - мое счастье?
Где клубочком свилося и прячется от всех прохожих?
