“Ось Я пошлю вам пророка Іллю, перше ніж день Господній настане, великий і страшний! І приверне він серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків, щоб я не прийшов, і не вразив цей Край прокляттям!” (Малахії 4:5-6)
Ти з християнської сім’ї,
Та треба каятись тобі.
Багато ти про Мене знаєш.
Це добре — Біблію читаєш,
Та не живу Я у тобі,
Ти ще у власному гріху.
Себе “нормальним” називаєш,
Насправді ти Мене не знаєш.
... Прости батькам, прости гріхи,
Їх лицемірство їм прости!
Прости! Й вони Мене не знають,
Тому подвійне життя мають...
Як сумно бачити народ,
Що п’є із каламутних вод.
Люблю тебе й батьків кохаю,
Серця до дружби закликаю!!!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Память - прощанье - Людмила Солма *) Примечание/дополнение:
этот мой экспромт навеян созвучием следующих строк стихотворения:
Арсений Тарковской «Перед листопадом» 1929г.
«Все разошлись. На прощанье осталась
Оторопь желтой листвы за окном,
Вот и осталась мне малость
Шороха осени в доме моем...»
1929
И, как часто бывает в таких заочно-эмоциональных перекличках, имеет иной - не связанный ни с личностью автора, его написавшего, ни с самим его стихом вдохновителем, ассоциативный сюжет...
Многие из нас, когда-то или где-то, возможно, однажды уже были очевидцами такой печали... или сами испытывали нечто подобное...
Людмила Солма, 31.08.2006г.
